1. Наказ Про Облікову Політику Підприємства 2016 Зразок
2. Наказ Про Облікову Політику Малого Підприємства 2016 Зразок

Автор: Матвєєва Вікторія, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор» Починаючи з 2015 року усі бюджетні установи повинні вести бухгалтерський облік та складати бухгалтерську звітність на підставі принципів та методів обліку, зафіксованих в обліковій політиці. Облікова політика бюджетної установи визначається у розпорядчому документі, в якому мають бути встановлені методи оцінки, обліку, процедури, що має застосовувати така установа та щодо яких нормативно-правовими актами з бухгалтерського обліку передбачено більше ніж один варіант.

Наказ про облікову політику, який друкуємо нижче, містить питання, напряму пов’язані з. Новини Росії (2016 р.) Пам'ятні дати України. Предлагаем вниманию читателей образец такого приказа для предприятий - субъектов малого предпринимательства, но сразу же предупредим, что каждое предприятие при разработке этого приказа должно учитывать специфику своей деятельности, поэтому может внести в него соответствующие дополнения или изменения.

Нагадаємо, що при формуванні облікової політики бюджетним установам необхідно керуватися НП(С)БО 125 та Методрекомендаціями. Минулого року на сторінках газети «Бюджетна бухгалтерія» ми вже знайомили вас з основними правилами складання наказу про облікову політику, а також із прикладом оформлення такого наказу. Нагадаємо: про все це ви можете дізнатися зі статей «Облікова політика бюджетних установ у 2015 році» (див.

«Бюджетна бухгалтерія», 2015, № 7) та «Допомога бухгалтеру: зразок наказу про облікову політику» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2015, № 16). Також приклад Положення про облікову політику наведено в додатку 3 до Методрекомендацій. Але час не стоїть на місці, і протягом 2015 року до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку було внесено чимало змін, які необхідно було зафіксувати в наказі про облікову політику установи.

Наказ Про Облікову Політику Підприємства 2016 Зразок

Що це за зміни та як вони вплинули на облікову політику бюджетних установ, розглянемо далі. Коли необхідно вносити зміни до облікової політики Керуючись принципом послідовності, бюджетні установи повинні постійно (із року в рік) застосовувати прийняту облікову політику. При цьому змінити облікову політику установа може у виняткових випадках, прямо встановлених НП(С)БО 125 та Методрекомендаціями. Випадки, коли бюджетні установи можуть вносити зміни до облікової політики, визначені в п. III Методрекомендацій. Так, облікова політика може змінюватися у випадках, якщо: 1) змінюються вимоги органу, який здійснює функції з державного регулювання методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

Мова йде про ті зміни до НП(С)БО або прийняття нових стандартів бухобліку, які вимагають доповнення чи зміни прийнятої в установі облікової політики. Наприклад, у зв’язку зі змінами, унесеними наказом Мінфіну від р. № 840 до НП(С)БО 121, в обліковій політиці може бути передбачено нарахування амортизації на річну дату балансу. Така зміна вимог органу, що затверджує НП(С)БО, є підставою для внесення відповідних змін до облікової політики бюджетних установ; 2) зміни облікової політики забезпечать більш достовірне відображення подій (операцій) у бухгалтерському обліку і фінансовій звітності.

Перегляд облікової політики за ініціативою самої установи можливий за умови обґрунтування, що такі зміни забезпечать достовірніше відображення подій (господарських операцій) у бухгалтерському обліку і фінансовій звітності. При цьому в п.

III Методрекомендаційзазначено про те, що перегляд облікової політики має бути обґрунтованим. Наприклад, якщо установа змінює метод оцінки вибуття запасів із середньозваженої собівартості на метод собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО), установі необхідно обґрунтувати таке рішення найбільш достовірним відображенням таких операцій у бухгалтерському обліку. Додамо, що в розд. III НП(С)БО 125 узагальнено вимоги до того, які події вважаються зміною облікової політики, а які такими не є. Наведемо ці випадки в таблиці.

Вважається зміною облікової політики. Не вважається зміною облікової політики Перехід на застосування нового принципу бухгалтерського обліку Прийняття облікової політики для подій або господарських операцій, які відрізняються за змістом від попередніх подій чи господарських операцій Зміна підходу до визнання або вимірювання господарської операції чи події в межах одного принципу бухгалтерського обліку Прийняття нової облікової політики для подій чи господарських операцій, які не відбувалися раніше або які не були суттєвими. Зверніть увагу на те, що цей перелік не є вичерпним. Які необхідно внести зміни до наказу про облікову політику Більшість змін, які необхідно відкоригувати в обліковій політиці за 2015 рік, пов’язана з вимогами наказів Мінфіну від р. № 664.та від р.

№ 840., якими було внесено зміни до НП(С)БО 121, НП(С)БО 123, Методрекомендацій ОЗ та Методрекомендацій щодо запасів. Текст цього наказу та коментар до нього див. У газеті «Бюджетна бухгалтерія», 2015, № 34. Текст цього наказу та коментар до нього див.

У газеті «Бюджетна бухгалтерія», 2015, № 39. Нагадаємо основні зміни, які стосуються облікової політики бюджетних установ: 1) за рішенням керівника суб’єкта державного сектору у розпорядчому документі про облікову політику може бути передбачено нарахування амортизації на річну дату балансу ( п. IV НП(С)БО 121, п. V Методрекомендацій ОЗ). Тобто кожна установа самостійно визначає для себе періодичність нарахування амортизації (або щокварталу, або раз на рік) та зазначає про це в наказі про облікову політику на 2016 рік; 2) установи включають до первісної вартості транспортно-заготівельні витрати (далі — ТЗВ) або обліковують їх окремо. Вибір методу обліку та списання сум ТЗВ при вибутті запасів кожна установа самостійно визначає за видами та групами запасів ( п. IV НП(С)БО 123та п.

IІ Методрекомендацій щодо запасів). Застосування того чи іншого методу обліку ТЗВ необхідно передбачити в наказі про облікову політику. До речі, про те, як застосовувати установам кожен із варіантів обліку та списання сум ТЗВ, ми детально пояснювали в матеріалі «Національні стандарти бухгалтерського обліку: шпаргалка до НП(С)БО 123 «Запаси» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2015, № 45); 3) бюджетні установи можуть застосовувати кореспонденцію субрахунків бухгалтерського обліку, яка не передбачена у Типовій кореспонденції. При цьому Мінфін визначив умови для застосування бюджетними установами власних кореспонденцій субрахунків:.

Наказ Про Облікову Політику Малого Підприємства 2016 Зразок

повинні бути збережені єдині методологічні засади, визначені НП(С)БО та іншими нормативно-правовими актами з питань бухгалтерського обліку;., яка не передбачена у Типовій кореспонденції, повинна бути наведена в розпорядчому документі бюджетної установи (наказі про облікову політику). З огляду на це, радимо установам переглянути Робочу схему, яка була наведена в наказі про облікову політику на 2015 рік, та за необхідності її оновити. А в разі, якщо такої взагалі не існувало, поквапитися та затвердити її якомога швидше. Ще один важливий момент.

При оновленні наказу про облікову політику на 2016 рік радимо уважно перечитати усі його пункти та звернути увагу на те, що при визначенні облікової політики бюджетні установи не повинні встановлювати у цьому документі порядок організації бухгалтерського обліку, оскільки всі питання щодо організації бухгалтерського обліку в установі, правил документообігу, контролю за здійсненням господарських операцій тощо необхідно передбачити в окремому розпорядчому документі — наказі про організацію бухгалтерського обліку в установі. Зазначимо, що такий підхід до формування облікової політики бюджетних установ базується на визначенні терміна «облікова політика», наведеного в п.

I НП(С)БО 125. Тим установам, хто не затвердив з будь-яких причин у 2015 році наказ про організацію бухгалтерського обліку, радимо уважно переглянути статті «Облікова політика бюджетних установ у 2015 році» (див.

«Бюджетна бухгалтерія», 2015, № 7) та «Допомога бухгалтеру: зразок наказу про облікову політику» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2015, № 16). Крім того, при розробці такого наказу (або при його оновленні) варто врахувати зміни, що були затверджені наказами Мінфіну від р.

№ 664. та від р. № 840., якими було унесено зміни до НП(С)БО 121, НП(С)БО 123, Методрекомендації ОЗ та Методрекомендації щодо запасів, та Типової кореспонденції.

Нагадаємо, що це за зміни:. Текст цього наказу та коментар до нього див. У газеті «Бюджетна бухгалтерія», 2015, № 34. Текст цього наказу та коментар до нього див. У газеті «Бюджетна бухгалтерія», 2015, № 39. 1) первісною вартістю основних засобів, отриманих безоплатно від фізичних та юридичних осіб (крім суб’єктів державного сектору), може бути вартість, щодо якої є достовірна інформація, зокрема, згідно з відповідними первинними документами, з урахуванням витрат, передбачених п. II НП(С)БО 121; 2) після первісного визнання об’єкта основних засобів як активу його облік ведеться за первісною вартістю.

Тобто, керуючись цією вимогою, облік об’єктів основних засобів бюджетні установи повинні вести у гривнях з копійками, а не в цілих гривнях. При цьому вимога щодо обліку первісної вартості у гривнях з копійками поширюється на всі об’єкти необоротних активів, тобто як на основні засоби, так і на інші необоротні матеріальні активи, які зараховують на рахунки 10 та 11.